Зблідла осінь моя щира,
Загорнулася у шаль.
За вікном сльозу зронила,
У очах її печаль...
Може чаю тобі рідна,
Що би ти зігрілася.
Щоб душа твоя розквітла,
Щоб ти не журилася.
Скуштуй яблочко рідненька,
У намисто приберись.
В'ється стежечка вузенька,
Спориші переплелись...
Листя падає додолу,
Килим стелить по землі.
У садах не чути соло,
Не співають солов'ї...
Небо вбралося у сіре,
Дощ сумує за вікном.
Осінь ти для мене мила,
Заколишиш дивним сном...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)