Мій братику, твій стан цей депресивний
І все твоє оце розчарування
Є наслідком того, що ти наївний
Так саме, як твої всі міркування.
І вада бачення твого є в тому,
Що упускаєш з виду головне ти:
Бог всім керує — як у тебе вдома,
Так і в масштабах цілої планети.
Усі злочинці скрізь і всі герої,
Всі ті, хто неправі, і ті, хто праві,
Виконують Ним визначені ролі
У гарній, чарівній Його виставі.
Забрудненість мозків твоїх і зору —
Причина невдоволення твойого.
Розвинь свідомість чисту і прозору
І стань щасливим, стань слугою Бога.
Це означає — все роби свідомо,
Роби все безкорисливо, мій брате,
І сумніву не май ніколи в тому,
Що у житті ти не зазнаєш втрати.
Забути свій обов'язок і Бога —
Єдина втрата, що в житті буває.
То не журись і не сумуй від того,
Що все іде не так, як воно має.
Усе іде не так, як ти задумав,
А як задумав Бог. І це є краще,
Бо повні хиб і вад всі твої думи.
За чим ти тужиш, братику, і нащо?
[i]02.09.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758686
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2017
автор: Петро Рух