Як стримати вогонь, коли вже не на жарт палає
Як стримати вуста, коли самі слова кохання йдуть
Її - я ніби сонце зустрічаю
Кохання мо́є – її так звуть
Вона дарує посмішку – так ніби пісня ллється
Дарує погляд – дух завмирає, як краєвид з високої гори
З її очей – бурхлива річка почуттів передається
Милуюся із граціозної її ходи
Де перейде вона – навколо все відразу розквітає
Якщо дощить та хмарно – біля неї сонце є
Як може бути дивним, що її кохають
Бог дарував її в життя моє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2017
автор: Witer