і знов ти кажеш, що не хочеш
ні кохання, ні романтики, ні пера жар-птиці.
ні кохання, – нічого. та зорі очевидці:
знаю, куди ти хилиш,
знаєш, про що мовчу.
відомо, що тут моє в цій бакалійній крамниці.
трохи тебе спантеличу, а трохи тебе засмучу:
маю рентгенівські очі –
вони бачать і через брехливі облуди,
і через броньовані двері,
й через солом'яні матюки,
і через вселенське
розчарування аж відтуди й досюди. –
бачать, як ти забрехалася.
я не вірю в народні плітки.
ох, таки правда: за тебе правдивіші
навіть твої чобітки.
не віриш? колись ти так само навчишся.
то важко, так важко! важко.
можливо, знов прийдеш до мене. – що я тоді скажу?
не знаю. може, скажу,
як завжди: не плач, моя пташко,
бо я свою любов дбайливо бережу.
за твором: x-ray eyes, kiss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2017
автор: Crystal view