я бував нагорі і внизу,
на вершинах і на глибинах –
так, я бував повсюди. куди ж я тепер повзу?
можливо, знатиму. побачу в завтрашніх новинах.
я бував і запаморочений, і зачарований,
і сліпий, глухий – та я досі чую,
як ти кличеш вночі,
як ти кличеш моє ім'я.
я бував наодинці сам
зі своєю дрімучою самотою,
я бував і з тупою байдужістю,
я бував навіть сам без себе,
без надій, без бажань і без сил. –
та я досі бажаю, щоб ти була тут зі мною.
я знаю, я точно знаю:
я вмію розпізнавати обман і шахрайське мистецтво.
ти навчила мене такого, чого не вчать ніде.
я знаю – так люди кажуть,
до чого воно веде;
так і ти була думала, та не казала:
ніхто мені цього не дасть так, як то ти давала:
ти дала мені знати, я тепер знаю це точно.
мені було 27, ти стала моїм сонцем,
ти стала моєю ніччю, вечором, ранком і днем.
ти навела на мене уроки й страшний переляк.
ти знала: ти розбила мене, бо ти знала.
мені досі болить, лиш тепер ти не знаєш як.
мене вигнано, списано, викинуто геть.
що ж, я ходив зі своїми страхами
й зі своїми зірками в очах,
та щоночі я досі чую, як ти кажеш "заледве ледь",
щоночі я бачу тебе, і знову роблю те саме:
те, чого ти навчила.
чи ти вчителька, чи ти нечиста сила?
я знаю, я знаю, й такого знання
вже не дасть нам ніхто. так, тепер я не маю
ні вечора, ні ночі, ні ранку, ні дня,
та зате я спізнав, і тепер я знаю
за твором: sure know something, kiss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2017
автор: Crystal view