так. ну, моє ім'я – кругле, як кругле число.
десь воно тут на пластиковій бирці.
ми з вами друзі чи єдиновірці?
запишіть собі десь нерозбірливо, щоб було.
кажу, бо його ви не знайдете
ні в якій телефонній книзі.
чим я собі заробляю?
вирощую квіточки на карнизі.
ось воно. знайте ж: я – чоловік-двотисяча.
діти мене не слухаються, з жінкою ми не в згоді.
я їй купую дворисячу шубку,
а їй до вподоби трилисяча.
ось так і живемо не в цій триклятій моді.
вона мене шанує, щоб ви знали.
я не хотів би, як завжди,
зловживати її довірою.
великі капітали капітулювали,
дезинформацію де знищили, де завоювали,
поверхня лиця землі стала зелено-сірою.
десь там між дзетою й тетою
поставте хатинку з кругло-овальним віконцем.
татку, пишайся цією планетою.
мамусю, пишайся цим круглим сонцем.
все ніби добре й правильно, але мені шкода.
вчора з рандомного сайту
мав нараду з одним японцем –
в них така сама біда.
татку, пиши. мамусю, пишайся.
так і є. вони кажуть: а ви, як були молоді,
чи в вас не так само спалахував мозок,
як-от копиця, де заблукала
мишка маленька з казки?
але ми вже нічого не знаємо.
ми й до місяця вже не літаємо,
лиш наближаємо похмурий день поразки.
татку, лиши, мамусю, лишайся.
розумієте, я чоловік-двотисяча.
я не можу знайти навіть прища на носі.
та що мене обурює – то лисячо-вдависяча
поведінка президента на форумі в давосі.
ну гаразд. ви погляньте: а квіточка, мов квочка,
так вже довірливо дивиться! добре їй там на карнизі,
а на веранді холодно. пасочка – непросторова точка
з невербально-глобального третього тисячоліття.
в разі чого шукайте 2000 у телефонній книзі,
і позбавте америку її головного страхіття
за твором: 2,000 Man, kiss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2017
автор: Crystal view