Арифметика воєн і болей,
й нерозв"язаних нині задач,
на життєвому зраненім полі,-
знову падає воїн-солдат...
Не навчився цей світ жить без воєн,
хоч фашистів давно вже нема,
додають тепер "раші" нам болей,
арифметика знову сумна...
Я війну, давню ту, пам"ятаю,
хоч тоді ще дитина була,
та ті болі й тепер відчуваю,
як у пеклі країна жила...
Не були тоді люди байдужі,
хоч у бідності й страсі жили,
працювали і в свята, і в будні,
хоч і стомлені завжди були.
"Все для фронту!"-було не лиш гасло,
в кожнім серці і в кожній душі,-
і натхнення,й надії не гасли,
співчували тоді й солов"ї...
Я не знаю,чому все змінилось,
йде на Сході жорстока війна.
І у снах нам давно вже не снилось,
що повернеться знову вона...
І дорослі, і діти страждають,
бо ж війна - це постійна біда,
і кінця її люди чекають,
і напруга життя не спада...
У Верховній порядку немає,
в Міністерствах теж ладу нема,
недолугі закони приймають,
бо ж за себе там кожен лиш дба...
Там багаті і все вони мають,
і війна їм ніяк не болить,
за кордонами відпочивають,
їм і сонячно, й радужно жить...
Хоч і часто, й багато говорять,
та що значить ота говірня,
бо ж про статки свої вони дбають,
їх людей не турбує біда.
Не чітка арифметика воєн,
і політика йде не туди,
не єднає зусилля народу,
і ведуть наш народ внікуди...
Слава Богу, що є волонтери
і багато є справжніх людей,
чесні й вірні ще є й бізнесмени,
що про воїнів дбають й дітей...
Все ж святковий у нас день сьогодні,
військ нацистських це день вигнання,
було жарко у дні ті холодні,
та горить знов на Сході земля...
І кінця цьому,й краю не видно,
хоч і осінь тепер золота.
Та політика, певне, єхидна,
і зникають і села,й міста...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757642
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2017
автор: геометрія