Осіння нічка, ще дрімала,
Світанок плащик, вже одягав,
У небі зірка догорала,
До неї, місяць, ледь-ледь моргав.
Туман спадав,між скирти пишні,
Густенькі кучері кісілем,
Дома виднілися, розкішні,
Укриті сріблом і кришталем.
Пробився враз, сонячний промінь,
Де вище роси,заіскрились,
Здалось безмірна, там далечінь,
Під лісом трави золотились .
22.10.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2017
автор: Ніна Незламна