О зупинись, прекрасна мить!
Це я на тебе подивився.
Твоя краса аж зір сліпить,
Я б так навічно залишився
Стояти поруч тебе, милуватись,
Ці твої очі – наче всесвіт мій,
Якби й хотів, не закохатись
Уже не в змозі, тож мерщій
Тобі одній, тобі єдиній
Що є на серці розповім,
Такій прекрасній, чуйній, милій,
Натхненній і приємній всім.
Весна без тебе не настане,
До серця літо не прийде,
Самотності лід не розтане,
Душа блаженства не знайде.
Ти стала зіркою на небі,
Яка мені зорить крізь млу,
Завжди поможеш при потребі,
Мерщій до тебе я іду.
Ніякі квіти, золото, алмази
Не конкуренти ніжної краси.
Ти мов в пустелі джерело оази,
Як здійснення для мрійника мети.
Я буду твої руки цілувати
І пронесу кохання крізь життя,
Це щастя тебе мати й цінувати,
Ти головне для мене відкриття.
Ти поки мрія, але все ж реальна.
За це боротися як слід
Я буду доти, доки скажеш схвально,
Що любиш теж мене повік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2017
автор: Avispacis