Життя людей небезкінечне,
пливе, як в небі диво-птах.
Дні не втрачаю я безпечно,
за кроком крок - торую шлях.
В вік, зазирнула двадцять перший,
хоч попіл куряву несе.
Силу і міць - Господь небесний,-
Віру, Надію й Честь спасе.
Все, що було, все - незабутнє,
хоча і сила вже не та...
Мрії несуть мене в майбутнє,-
за кроком крок - лиш до Добра!
Мрії мої і мої думи,
(душі митарство - от і все).
А світ цей грішний був і буде,
без мене він не пропаде.
В просторі я - лише пилинка,
Безмежний світ...Я не одна...
Життєва невмируща сила,
й людина мудра і свята.
І не затьмаряться нам очі,
зробить зуміємо усе.
Писання істини пророчі,-
по всьому світу понесем.
І не згасить Людини Мрію,
Краса земна не відійде...
Любов і Віра, і Надія,-
за кроком крок у світ іде.
Й життя даремно не відійде,-
діти й онуки у нас є...
І наші Мрії, і Надії,-
світ для нащадків збереже!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2017
автор: геометрія