ракетні двигуни жеруть своє пальне
так швидко, що ракети вибухають
стартом з землі до неба.
насправді все справне, та щось їх жене й жене,
немов якась неусвідомлена потреба.
ревуть і стогнуть їхні полум'яні дюзи,
трандець усьому світу надійшов –
то й що, як люди – дурні й боягузи:
спаскудили планету й не вірять у любов.
з ракетних двигунів ростуть стовпи вогню,
той вогонь палить все; ракети летять в порожнечу.
люди, згоряючи там, проповідують всяку фігню
і проклинають, хто наважився на втечу.
земле, бувай. будь здорова в своїх турботах,
в ненависті й страхах, і в війнах за твої
вичерпані, виснажені, витрачені блага.
на нас, голо-босих людських істотах,
вже немає провин. все, що в нас є – відвага
і зухвальство не втручатися в твої кишенькові бої.
чи не ти, хто послав аж до сонця борців за свободу?
їхні мізки промиті; лоно твоє – брудне.
той, що обрав по парі з кожного плем'я та роду –
хай він себе самого до пекла вперед підштовхне.
земле, бувай. ми лишили по собі незабутній слід.
тим слідом вже ніхто не піде. хто лишається –
той позбудеться всього.
ну, а ми десь у зорях знайдемо кращий світ:
без людей, без свиней, без грошей,
без політичних партій, дякувати богу:
без нічого. а врешті – самі невідомішки.
ось де слово чудове, ніби щойно з книгарні.
там печуть пироги, в пирогах – лиш вишневі домішки,
як от ми були там на землі, неконтрольовані й гарні.
прощай. переказуй те саме, ще й до слова додай
сатані та рабам його: хто лишається, той лишайник.
може, ще й серед них оприлюдниться один криворукий чайник,
що збудує такі ракети – то скажи, хай відродить рай
джерело: https://www.azlyrics.com/lyrics/blacksabbath/intothevoid.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2017
автор: Crystal view