Така барвиста, фарбами руда
Шалена вітром, змочена дощами
Така тендітна, ніжна, мов Весна
Але вже зрілими торкалася вустами
Ти тиха, гамірна, нестримна
В тобі вживають безлічі життів
Ти бавиш спокоєм душі родину
І плачеш, проводжаючи птахів
Ти трішки засувора, як на Літо
Але за Зиму значно лагідніш
Ти вмієш гарно листям постелити
Під ним опісля Зиму спиш
Моя чарівна, мудра, неквапка
Натхненна і мене ти надихаєш
Я так люблю, коли в тобі є я
Гарніш за тебе, Осене, не знаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2017
автор: Володимир Ромен