Я прошепчу тобі на вушко
Що я кохаю лиш тебе
Ми в цьому світі рідні душі
Не йди, прошу, проти небес
Ми впасти маємо моменти
Та все зроблю, мала, аби
Змінити ставлені акценти
Не давши падати тобі
Коли разом, я над щасливий
Коли ловлю собі твій погляд
Можливо, саме це є дивом
Що послана мені ти Богом
Ми довго помилки робили
Та треба "винести за дужки"
Все те, чим живемо та жили
І знову в шепоті на вушко
Я буду шепотіти спокій
Ти крізь життя моє, мов смужка
Тобі кохання рідноокій
Я шепотітиму на вушко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2017
автор: Володимир Ромен