Я думаю про тебе,мій коханий,
ну як же таке трапилось, скажи,
моя душа да тебе завжди лине,
а ти ніби прощався назавжди!..
Я погляд твій постійно відчуваю,
і голос твій завмер ,ніби на мить,
усе, що тоді трапилося з нами,
невже це колись можна загубить?..
А вітер знов гойдає гілля клена,
і листя щось про тебе шелестить,
а губи твої тягнуться до мене,
і хочеться і плакать, і любить...
Ну не картай себе, тебе благаю,
бо серце і душа моя болить,
і як і я, ти мучишся, я знаю,
чи зможу я без тебе тепер жить?..
А ти хіба зможеш без мене?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2017
автор: геометрія