Не хочем їсти і не маєм часу.
Ми пити хочем. А води нема...
Розвідники не вищого ми класу,
Та берці свої топчем не дарма:
Сьогодні ми з світанку і до ночі
Виконуєм задачу. Все бігцем.
Ну майже все бігцем. І пити хочем
Страшенно. Та не вдарим в грязь лицем.
Страшенна спека. Липень. Хочем пити.
Закінчилась вода у рюкзаках.
Та маєм, що наказано, робити.
Нема води — є зброя і БК*.
Якийсь ставок. Велика насолода —
Залізти в воду у жару таку!
Води неміряно. Та пити воду,
На жаль, не можна тут абияку.
Вночі нарешті до своїх добрались.
І напились води. Який то смак!
Така проста, та неймовірна радість!
Бог — смак води. І це є дійсно так.
___________
* Боєкомплект
[i]23.07.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754276
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2017
автор: Петро Рух