Ти, Боже, дав мені її як завдання й служіння.
Ти виділив її мені як мою долю й частку,
Щоб я на ній застосував свої чуття і вміння
І був щасливим через те. І це все наче казка!
Казкове, радісне життя! Щасливе неймовірно!
Тобі служити — це не є якась важка задача:
Робити чесно й чисто все, і віддано, і вірно,
І мати стільки щастя! Ось така моя удача!
Я не прив'язаний до неї. Я самодостатній.
Я вільний. І вона також самодостатня й вільна.
І не моя вона — Твоя. А я лиш просто здатний
Про неї дбати і її любити дуже сильно.
[i]
21.07.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754086
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2017
автор: Петро Рух