далекий шлях попереду
аж ген за багатьма ночами,
немов за багатьма дверима.
проте, коли б я біг, мов дикий тур,
та вибивав їх лобом,
далеко був би. –
вже був би далеко
від цих нескінченних тортур,
і вже десь подвизався б
чи мікробом, чи землеробом,
наприклад. так буває. мене, мов черепаху,
безперестанно переслідує чи слава, чи ахіл,
чи смерть від грипу. не бійся, бо я маю
на кожен день новеньку жменю праху,
щоб в вічі кинути, – ще й пару білих крил.
нема таких, щоб скинули мене з моїх коліс,
чи з трону, чи з небес, чи кинули за ґрати,
але я біг би, мов дикий кабан через ліс
стрімголов, коли мав би тебе наздогнати.
хтось казав чи співав,
що життя – то порожнє шосе:
мчи та мчи.
ну, не смішно? я виграв би всі перегони,
і робив би потому те саме,
що тепер: лінувався. я маю все,
і то куди ж мені бігти?
але ти випий море, зеноне.
я полежу тут сонний в високій траві,
мої ноги – за обрієм; всі мої мрії – зі мною.
хай дзижчать невгамовні амбіції
там десь у голові:
не змагатися ж їм з тобою, такою дзвінкою?
ми тут, ми в згоді.
ми в згоді з часом,
ми в згоді з усіма часами світу –
не квапся, не турбуйся, любови не сором
рвучкими вчинками, дурними цілковито.
за твором: all the time in the world, deep purple
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2017
автор: Crystal view