На тумані їде жовто-коса осінь,
Листя килимами кидає до ніг,
На берези сипле кришталеву просідь,
Все багрянцем вкрито,не знайти доріг.
Навкруги травиця тихо золотиться,
Осінь сухі стебла кидає костру,
Водить хороводи, полум’ям іскриться,
Дощиком строкато упаде в золу.
Човен горне весла,вже пора прощатись,
Та здаля червоний бачить зорепад,
Намисто калина одягла пишатись,
Та дощем гуляти якось невпопад.
Всі пелюстки літа обриває вітер,
Сонце заховалось,всюди лиш імла,
А верба схилилась,ще вмиває віти,
Бо вже скоро прийде по льоду зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2017
автор: Олеся Лісова