Вона була. Просто жила
Сіра мишка у сірих буднях,
Приходила весна- цвіла
Та серце інше билось в грудях.
Її ніхто не помічав.
Коли йшла:
--Ну пройшла та й годі.
Та коли її голос звучав
Все мінялося у природі.
І потічок рікою ставав,
Посміхалося сонце й люди
Усі квіти й дерева, хто спав
Оглядалися- хто їх будить.
Її голос летів в небеса
Парував разом дні і ночі
--Ми не чули раніше, краса!
Опускали й ховали очі.
А вона гордо йшла…Просто йшла
Сіра мишка у сірих буднях
Та уже не такою була,
Наче стержень з’явився в грудях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2017
автор: Олеся Лісова