Віршована розповідь
Давно в школі йдуть уроки,
За дверима чути кроки,
Миколай і поруч Таня,
Вже до вчительки вітання,
Дівча кліпало очима,
-Розкажу в чому причина.
Я проснулася раненько,
Зубки чистила довгенько,
Йшла й зустріла вже Миколу,
От тому й не встигла в школу.
Не хотіла залишати,
Із собою мала взяти,
Та всі бачать, що ми дружим,
І мені, це не байдуже.
Як було, хлопця покинуть,
Знаю він, намагавсь встигнуть,
Та біда, м`яч закотився,
Жаль, за нього зачепився.
Як же можна… не покину,
До дзвінка, гадала встигну,
Півгодини змарнували,
Тож ворота, вдвох ладнали.
Голи потім, рахувала,
Правда трішки лютувала,
Не попав, він у ворота,
І відпала в грі охота.
Я сердито- Все!- сказала,
Його ранець, сама взяла,
Ви спитайте і Миколу,
От й спізнилися ми в школу.
25.09.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2017
автор: Ніна Незламна