Цієї ночі уві сні мій друг покійний…

Цієї  ночі  уві  сні  мій  друг  покійний
Прийшов  до  мене,  наче  не  вмирав:  живий,
Такий  щасливий,  вмиротворений,  спокійний.
Я  обійняв  його,  торкнувся  голови,

Провів  рукою  по  його  м'яким  волоссям  —
Було  реально  все,  дарма  що  уві  сні.
Отак  от  знову  нам  зустрітись  довелося.
Прийшов  подякувати  щиро  він  мені

За  те,  що  я  йому  колись  дав  мотузочок,
Який  його  навічно  з  Богом  пов'язав,  —
Духовного  знання  малесенький  шматочок,
Що  він  його  спроможний  взяти  був  і  взяв.

Він  проти  мене,  дивлячись  до  мене  в  очі,
Недовго  посидів,  простивсь,  а  потім  зник...
Такий  от  сон  побачив  я  цієї  ночі...
І  відчуття,  що  справді  я  зустрівся  з  ним...

[i]23.05.2015
Донбас

Із  циклу  віршів  2015-2016  років  "Світоч  любові"  www.PetroRuh.com/2015.html[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752699
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2017
автор: Петро Рух