Все закінчилось на високій ноті,
Такий бурхливий був апофеоз!
Душа немов погрязла у болоті,
А в голові - відлуння літніх гроз...
Та все минає... все уже минає,
І час, і світ, а разом з тим і ми.
Осінній дощ усі жалі змиває,
І серце омивається слізьми.
Хоч сумно восени і так невтішно,
Бо жовтень сонця вже не принесе.
Та айстри знову розцвіли розкішно,
А квіти я люблю понад усе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2017
автор: majra