Я бачила як Вітер сивочолий
І з Літом Бабиним про щось розмову вів.
Встрявав до них в розмову Ясен голий,
Старечими гілками щось скрипів.
І сердився Вітрисько гув у гіллі
Посіченого часом, геть сухим.
Кружляли поруч павутинки білі,
Стелився по землі багаття дим.
В дорогу вже збиралось Літо Баби,
Хоч Вітер і просив його не йти.
Не піддалося Літечко на зваби,
Сховалось від осінньої сльоти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2017
автор: Наталка Долинська