Я порину, у осінь п`янку,
Де туман, пливе долиною,
Поспішає природа до сну,
Відчуваю,йду стежиною.
Зранку вітер, ніби хвилею,
Піднесе, мені, запах пряний,
Я радію, ранку душею,
Який він, насправді духмяний.
Сповива, ніжить прохолода,
В сухих травах, сріблиться роса,
Це побачить,то насолода
Тож природи, довічна краса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2017
автор: Ніна Незламна