На Iвана Купала

На  Івана  Купала,
дівка  косу  заплітала,  стрічки  в  неї  вклала.
Літечко  давало  їй  своє  зіллячко.
віночок  з  нього  мала,
всі  квітоньки  добирала  -
волошки  синьоокі,  ромашки,  мальви  пурпурові,
маки  червонії,  травицю  зеленицю.
В  ніч  на  Купала,
зіронька  з  неба  впала,
бажання  загадала,
щиру  пісеньку  заспівала,
папороті  цвіт  знайти  забажала.
Бігла  до  річечки,
об  стерню  ніжки  сколола,
посмішка  в  устах  цвіла,
з  Вірою  до  Бога.
Ніч  починалась  сяйвом  з  Небес,
папороті  квітку  дівчина  шукає,
дуже  бажає  чудес,
швидко  віночок  у  воду  кидає,  й  приказку  свою  має.
Хай  пливє  мій    віночок
Дніпром-річечкою,
та  й  до  тебе  єдиного  прямісінько.
Дівка  долю  шукала  шарілась,
пливи  мій  віночок,  пливи,
молилась.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2017
автор: Svitlana_Belyakova