Чернігів... Гарні береги Десни...
Пташиним співом сповнені гаї...
Сюди щоб не дійшов вогонь війни,
Повинні там ми стримати її.
Країну нашу захистити щоб
І любих, дорогих мені людей,
Озвався я на поклик і пішов
Туди, в добу цю я потрібен де.
І не існує жодної ціни,
Яку не зміг би заплатити я,
Аби були щасливими вони.
Бо це в житті єдина ціль моя.
[i]28.04.2015, відпустка з війни, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750903
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: Петро Рух