Любов (з поеми "Шлях світла Бога")

 
               Настроювач  жінок:
 
Таїн  таїна  –  нам  в  жінках
просвічують  обжинки.
Над  квіткою  –  бджола,
Над  жінкою  –  поет.
Щоб  народився  плід
Новий  –  любов  –
Спрага  померти
В  злитті:  у  смерті
Злетіть  до  неба.  В  Бозі  –  хто  любив.
…Ой  Жінко!  Дитятко  краю!
Серце  –  політ  безсмертя  знає.  –
Пізнати  світ  любовю
Із  пекла  надр  –  темнющих  і  великих!!
Причастя  духа  й  тіла,  вина  й  хліба  –
Одна  любов…  Короткий  земний  вигляд!  –
Болить  Бог:  життям  стискаються  жінки,
В  собі,  що  вік  нема  любові…
Любові!!!  Розглиблення  небес!!!
У  спразі  чистоти  висот,
В  підйомі  лютому  безумної  музики  –
Але    в  любові!
Що  несе  до  раю.
 
(говорить  в  роздумі  і  співає)
 
День  без  любові  –  вирита  могила…
До  ями  падай,  музики  нема.
На  третій  день  і  дихати  несила,
А  в  небі  плаче  музика  сама.
Вже  третій  день  і  дихати  несила,
А  в  небі  плаче  музикак  сама…

Зніміть  із  мене  літ  свинцеві  плити!
Я  хочу  жити,  я  надихатись  не  вспів!
Я  жити  хочу!  Дайте  мені  жити  –
І  обіймати  музику  світів.
Я  ще  живий!  Я  дуже  хочу  жити
І  обіймати  музику  світів!
День  без  любові  –  вирита  могила…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович