Чи я діжду...
того Величного моменту,
Коли не будуть президенти
Народу зверхнє віщувати?
Коли на площі . не в палатах
Виходитимуть говорити,
З народом…
Та не так як з бидлом.
Не так.. на рівних, як з душею.
А то...літають над землею,
Та зверху на усіх плюють
А як же з Господом проп’ють?
І продадуть, що не родили,
За що сини в страшні могили
Лягають молоді, невинні
На нашій, рідній Україні?
Коли ж то я діждусть, коли?
Невже не вдостоль попили
Ви крові нашої, людської?
То лиште Мати у спокої..
Вже досить душу розривати.
Солодкі брехні розливати
На радах… бо існує в Бога
Одна для всіх на верх дорога.(А. Букреєва-Третьяк)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2017
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)