Люблю сидіти вечорами в самоті
біля вікна відкритого до саду,
пригадувати роки молоді
і все приємне, що уже позаду…
Люблю шептатись з вітром-мудрецем,
знавцем-філософом просторів неозорих,
а по обіді гомоніти із дощем,
плащем коли він накриває все прозорим.
Люблю чаклунку-осінь зустрічать,
що ранками пливе у багряниці,
дивитись на її чарівну стать
і думати, що це мені все сниться.
Люблю вірші писати про Любов,
що серце огортає веселково.
Не втомлююсь любити знов і знов,
і мов дитина бавитися словом…
14.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750484
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2017
автор: Олександр Мачула