То за́ що ж Бог мені у володіння віддає
Шовкові плечі і оці чарівні очі?
Твою красу моє кохання п’є
І з кожним днем сильніше пити хоче!
То за́ що ж Бог нагородив мене
Твоїм нестримним пристрасним коханням?
Яке ніколи, знаю, не мине
Й байдужим не затьмариться прощанням.
То за́ що ж Бог віддав Тебе мені?
Не знав, не знаю і мабу́ть не хочу знати.
Лиш відчуваю й вічно буду відчувати,
Що лиш с Тобою проживу свої найкращі дні!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2017
автор: Сергій Прокопенко