Телефон
(Сонет)
Замовк мобільний телефон.
А їх у мене пара.
Скував одного вічний сон,
як і мою Тамару.
Дзвінка знайомий серцю тон,
що ніби дзвін гітари,
не подолає Рубікон,
як промінь сонця хмари.
Тепер на пам’ять він мені
про дні найщасливіші,
що їм у дійсності й ві сні
мене вже не утішить.
Доступні спогади одні,
чим далі, тим святіші.
–––––––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750252
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.09.2017
автор: Анатолій Загравенко