ДУМКИ ЛЕТЯТЬ
Немовби птиці в синій вирій
Думки летять і лиш встигай
Їх ув’язнити в аркуш білий,
Щоб втечі їх покласти край.
Вони в строю віршів не хочуть
По правилах тримати крок,
А тут ще рими ніс лоскочуть
Та ритм пручається з думок.
Його приборкати не завжди
Вдається грішній цій душі,
Тому що полинова правда
Без правил лізе у вірші.
І пара слів, (хай і без рими),
Ніби не зайва, але все ж
В безмежжі творчості царини
Існує безліч різних меж.
І якщо хочеш, щоб читали
Оті – ув’язнені думки,
То намагайся і надалі
Їх шикувати у рядки!
Як на асфальтовій дорозі
Шануй всі правила круті,
Аби не впали попід ноги
Ганьби каміння на путі.
Такі мої поточні справи:
За хвіст вловив – і у рядок!
А коли вловиш тільки гаву,
То від думок – лише гудок!
І не повернеш те відлуння
В життя на бажані стежки,
Тому що під шептання струнні
Вже інші прилетять думки.
неділя, 10 вересня 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2017
автор: dovgiy