Життя потроху змінювало моди,
Безсмертний час від стомленості млів,
Дивилися з минулого народи
Зіницями пожовклих черепів,
Старе рипіло колесо сансари
(комусь не пощастить – ото печаль…)
Сліпців духовних бігали отари,
Через святих Господь читав мораль,
З натхненням розкидалося каміння,
Весна сади топила у красі,
І знов у двері стукало Спасіння,
Та надто тихо – чули не усі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749525
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2017
автор: rutzt