Я буду жити! Буду жити,
Усім своїм смертям на зло,
Мене недолі не скорити,
Чого вже тільки не було!
А якщо треба відлетіти
І бути десь на небесах,
Та все одно я буду жити
В онуках, дітях і віршах...
А вороги хай не радіють,
Нехай живуть в своєму злі,
Вони ніяк не зрозуміють,
Що теж не вічні на землі.
Бо милосердні, добрі душі
З небес нам світло своє шлють,
А підлі, заздрісні, бездушні
У чорний морок відійдуть.
Життя єдине і чудове,
І я ціную кожну мить,
І кожну думку, кожне слово
Спішу в свої вірші вложить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2017
автор: LubovShemet