15
* * *
Троянди, лийтесь їй на серце крізь досвіток,
Хай буде світло на душі, хай буде світло!
Я просто б з розуму зійшов, коли б ця сила
Від мене в Неї — крізь пелюсточки — не лилась.
Я просто вбився б від безвиході й розпуки,
Якби сердець не поєднали ваші руки.
Троянди, лийтесь їй на серце крізь досвіток,
Прокинеться — а світло ллється! Ллється світло!
16
* * *
Діждуся зір, мов гляну у люстерце,
З землі зірветься збудження парок,—
Ще тільки мить — і я діждусь зірок
І відпущу своє велике серце.
Нехай воно не гине од відчаю,
Цілує зорі — часу мозолі,
Моя любов — не житель на землі,
Я тільки серцем милу зустрічаю.
Горить душа в багатті зір і кличе!
Не зна — кого, не відає — чого!
Горить заклятий зорями огонь!
І проступа в огні Її обличчя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович