Немає радості в очах й запалу .
Лиш сум , як божевільний вітер виє .
Зводиться навколо серця мур помалу .
Воно нещасне ниє ...
Мов вирвалися в дике поле
думки птицями .
Поламані руки - неволе ,
гніздечко болем вицвіло .
Пов'язані дні шорсткими шнурами.
Небо встелене
хмаринами сіро - понурими .
Чи це осінь настала ?
Чи в душі тепла стало враз мало ?
Може випити гаряче какао ..?
Та сподіваня на те дрібне .
Човен повен сліз по життю пливе .
А весла вже давно не в моїх долонях .
Відпустити б той сум ,
що пульсує у скронях ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2017
автор: БЕЗ