Мій Ангел, я молюсь до Тебе
Пробач, що все на люд виношу я
Слідкуй, як будеш ти на небі
Щоб рідним не в тягар було життя
Підтримуй ноги, як підкосить їх
Не дай продатися а чи зганьбити душу
Дай поряд справжніх, відданих простих
І тих, хто і на край зі мною рушить
Прости за необдуманість мою
За те, що був колись, бува, упав
За те, що не канонами живу
І не найкращим, як хотів, я став
Пробач мене, мій рідний обереже
Я часто зовсім надто є слабким
І тим, що Ти за мною стежиш
Сильнішим стану, відданим, простим
Молю, наснаги дай мені дійти
Куди бажаю і дозволь зробити
Щоб все, мій рідний, у моїм житті
Мене штовхало жити і творити
Не дай зійти кудись на кривизну
Дай чути всі Твої підказки
І, обіцяю, все, що в силах я зроблю
Не втративши, ані добра, ні ласки
Тримайся, Ангеле, ми разом по життю
Одне без одного не в змозі рушить далі
Я допомогу, Ангеле, твою
Відчую, як і дітьми відчували
Тримай, Найкращий, кулачки за рідних
Таких же Ангелів, що на плечах у них
Хай їх не зачіпають люті злидні
І ницість огріхів навколишніх чужих
Тримайсь мене, мій Ангеле найкращий
Моїх плечей для тебе моя міць
Ми разом обиремо свою пращу
І воду з найчистішої з криниць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2017
автор: Володимир Ромен