Вона така чудова, ота новенька «втішка»
Напудрена, зваблива, і очі –як зірки!
У неї все –як треба: волосся, носик, ніжки...
Вона –майже «богиня» на відстані руки.
Розумна, ніжна мова, і грамотна й яскрава –
Потрібно – загово́рить, накажеш – закричить!
Молитву прошепоче, журливо, ніби пава,
І замовчить одразу, як скажеш: «Помовчи!»
І груди, як бажалось, і ротик, і коралі –
Вона так добре знає весь сенс цього життя!
А як набридне зовсім, оця новенька «ляля»
Закинь її в куточок, а можна і в сміття!
А засумуєш –знову дістанеш своє «ладо».
Вона тебе розрадить в хвилини забуття!
Вона така хороша, вона – майже свічадо!
Така слухняна лялька.... пробач, що це – не я...))))
©Тетяна Прозорова 08.08.17
Дівчатка, це- жарт!))))) не рвіть мій капюшон і не здирайте мої улюблені сині панчохи!!!!!!!)))))))))))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748472
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2017
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)