Колись одним смарагдовим очам
Сказав я ніжно « Я тебе кохаю..»
Відкладений той вирок досі пам’ятаю –
«Колись комусь я може серце і віддам!»
Роки, та не роки, десятки літ пройшли -
Я знов побачив отакі ж зелені очі.
І знов заснуть не міг пів ночі
В думках про те, як дивно долі пролягли.
У напівсні́ вже , аби душу приголубить,
Небесний голос чув , мабуть у забутті -
«Ти не журись – вона тебе полюбить,
Але вже у наступному житті!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2017
автор: Сергій Прокопенко