Із зболеним серцем іду день при дні
З душі я розпуку струснула ,
Петляє стежина . Тінь по мені
Променем сонця майнула .
Вітер із смутком в річку упав
Зелене латаття здригнулось
І жабка злякалась: - Хто спокій забрав ?
І головою крутнула.
Вже менше у грудях місця журбі
Зачаровує погляд цвітом
А все навкруги мені каже : - Люби!
Любов’ю ти будеш зігріта.
І птахи навколо співають пісні ,
Здіймаються ввись небо-крило
Кохай же , кохай! – шепчуть трави рясні
Кохання цей світ засвітило!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2017
автор: Олеся Лісова