Ось на годиннику стрілка стрибає,
секунда пройшла-життя так минає.
Возврату немає,її не вернути,
як крок так старіші і так має бути.
Секунда,хвилина,а потім година-
життя так прожила кожна людина.
Не замічаючи,як стрілка біжить,
дні так минають,а потім і рік.
Усе так життя-людина старіє,
і тільки,по раз,за секундов жаліє.
Зісталось не много-годинник ось стане,
і пійдем з життя,усі со ділами.
І буде вже іншим годинник"ходити",
будуть вже інші,життя своє жити.
Не замічаючи стрілок ходи-
будуть робити так все молоді.
Так само у старості хвилини рахують,
життєвого часу,тоді не гайнують.
Цінуючи кожну прожиту годину,
з сумом згадають,прожиту даремно хвилину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2017
автор: Бабич