ти мій океан, в якому хочу тонути
плисти до берега більше не має сил
не можу я зовсім збагнути
чому так боляче триматись хвиль
чому твої хвилі чужі і холодні
торкаються шкіри, до кожної з ран
подряпини більше не гоїть безодня
і більше не тямлю, де я як не там
терплю горизонти, вже ледь-ледь помітні
чекаю на щось, забуваючи все
я знаю, що "нас" не існує у світі
і просто мене десь ця хвиля несе́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747274
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 22.08.2017
автор: Іванка Прокопишин