Він потопав в закоханих очах,
І від напруги бились громовиці!
Горіла спрага на її вустах,
Лукавий пив з гріховної криниці.
Забув за все! Був тільки він й вона!
І пристрасть що вогнем їх обпікала!
Від поцілунків зовсім вже хмільна,
Народжувалася й знову помирала!
Світало… Ніч поволі відступа.
Купались світла промені у морі.
Лиш той з криниці пристрасті черпа,
Горіти хто уміє. Апріорі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2017
автор: Наталка Долинська