Ти не цінуєш того , що маєш.
Сильний вітер .
Час між пальці водою стікає .
Знаєш, я ще досі кохаю .
Але твій гнів як буревій
усе з коренем вириває .
Руйнуєш і сам не знаєш,
що втрачаєш .
Ти уже обірвав усі пелюстки на квітці .
Ти вже ломиш додолу стебло .
Знаєш , я ще досі кохаю .
І виживу всім бідам назло.
Поглядом спопеляєш - як осине гніздо ,
дім куди ти вертаєш .
Знаєш , я ще досі кохаю .
Та серце від болю стягло .
Краще не думати , про те , що було
і бути могло ...
Знаєш - а уже стає все одно !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2017
автор: БЕЗ