Твій ніс кирпатий де веснянки росами
І вуха - два великих лопушки,
Мов ластами ідеш ногами босими
І під очима знов чомусь мішки...
Хтось ігнорує цю красу небачену,
Мені його, направду, дуже жаль.
До тебе, як хлопчисько, на побачення
Біжу, моя ти кралечка із краль!
Нехай співають оди з серенадами
Тендітним з інтелектом нульовим,
А ми гектар картопельки посадимо
І... по безвізу восени у Рим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745175
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 08.08.2017
автор: Патара