Я – українка!Я Полісся донька!
І горда тим,що це моя земля,
І пращурів завіт я пам’ятаю:
-Допоки світить праведна зоря,
Любити Україну наказали
І землю берегти її віки,
Щоби надбання предків зберігали,
Бо ми від роду-вільні козаки.
Плекали ніжну українську мову,
Заплетену в калину і вербу,
Нею співала мати колискову,
Виплескувала щастя і журбу…
Ми різні з материнської колиски,
Та всіх об’єднує нас слава Кобзаря.
Він вірний Україні був повіки,
Його і наша це нескорена земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2017
автор: Олеся Лісова