В безумний вузол зпутались дороги,
Я йду по них немов сліпе дитя.
Позаду і поразки, й перемоги,
Попереду незвідане життя.
І рішення якісь треба приймати,
Якби ж то знать, що буде наперед!
Де вихід, на у а де чавуні ґрати?!
В якій із діжок дьоготь, в якій мед?!
Куди іти, щоб менше гуль на лобі?!
Як розібратися хто ворог, а хто друг?!
Де вовк сховався у вівці подобі?!
Як душу заховати від наруг?!
Де відповідь на всі оці питання?!
В яких книжках їх можна віднайти?!
Я йду вперед під вітрів завивання,
Стараюсь оминати темноти.
Йду по камінні непорозуміння,
Надіюсь лиш на Бога і на себе.
Дай же Всевишній мудрості й терпіння,
Щоб зерна відокремити від плевел…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2017
автор: Наталка Долинська