[b][i]Дощечка 8
Б’є крилами М а т и́ р с в а – с л а в а і каже
нам до січі іти, і нам ні до пиру, ні до їжі.
Маємо спати на сирій землі, а їсти траву зелену,
доки не буде Русь вольна і сильна.[/i][/b]
[b][i]Дощечка2А
Бо ось п т и ц я – М а т и ́р с в а співає… і жде
вона на часи з іншими, які повертають кола
Сварожі до нас, і часи тії завше ідуть до нас.
Говорить М а т и́ р с в а, що як будемо боронити
землю нашу, удержимося на ній.
І та все птиця говорить,
як огонь жару поносячи до нас,
і головою порушує, та то є гребінь її.
Дощечка7Е …
М а т и́ р с в а б’є крилами о боки свої з обох
сторін, які вогненним сяють світлом до нас,
всяке перо інше: червоне, синє, жовте і золоте,
срібне і біле, і ті бо світять, як сонце сару́ме…
Дощечка7Є
…а та п т и ц я сонцем не єсть, а тая єсть од
нього така стала бути.
…красна п т и ц я несе пращурам нашим огонь
до домів їх.Так слава наша потече
до М а т и р е с л а в и і пребуде в ній
до кінця кінців земських.[/i]
[/b]
[b]Словничок – потайничок [/b]
[b]Кола Сваро́жі[/b] – оберти сонця, які свідчать про вічні і незмінні закони Всесвіту, закони життя і смерті.
[b]Сару́мий [/b]– палаючий, блискучий.
[b]Сторінка – берестинка
[/b]
Б’є крилом [b][i]красна птиця Мати́рсва[/i][/b]
І про руське співа богатирство,
Кличе пращурів наших на віче,
Юних воїв вертає до січі.
Стелить пір’ячком землю могильну
За [i]Русь вольну, і славну, і сильну.[/i]
Сяють пера, як світло саруме,
А [i]Матирсва[/i] співає нам думи –
про часи і про звичаї гожі,
повертає нам [i]кола Сварожі,[/i]
[b][i]славу русів несе поміж люди,
а та слава вовіки пребуде.
[/i][/b]
(З [b]"Дощечкової читанки"[/b] для дітей за сторінками
"Велес-книги" ( у рукописі).Рік написання - 1990)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744289
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 01.08.2017
автор: Сіроманка