Космічна  агресія
(Сонет)
Віками  вабить  нас  космічний  світ,  
що  трепетно  блищать  зірки  у  ньому.  
А  там  так  само  ллються  кров  і  піт,  
як  і  на  лоні  грішному  земному.
Хтось  їсть  когось,  п’є  кров,  ламає  цвіт,  
загарбує,  вчиняючи  погроми.  
І,  може,  зліший,  аніж  наш  сусід  
так  само  жити  не  дає  нікому.
Такий  же  Кремль,  імперія  така  ж  
насаджують  свої  порядки  й  мову,  
що  наш  земний  випробувальний  стаж  
ще  здасться  в  ореолі  золотому.
Й  проситиметься  людство  у  бліндаж  
нескореного  Києва  і  Львова.
–––––––
©  Анатолій  Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743123
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.07.2017
автор: Анатолій Загравенко