Історії пишу, казки і вірші-
часом хороші, бува й гірші,
можливо ще й недосконалі,
та я писатиму і далі...
Я виливаю на папір:
радість, любов і сум, і біль,
прогнози, мрії і думки;
слова складаю у рядки,
рядки об"єдную в куплети,
виходять вірші і сонети,
оди, балади і памфлети,
і колискові є пісні,-
хочете вірте, хочете й ні.
Я про життя пишу відверто,
листи вкладала у конверти,
тепер є пошта в інтернеті:
все посилаю у газети,
щось надрукують, а щось ні,
та спокійніш стає мені.
Пишу завжди я в тиші й тихо,
все дуже просто і відкрито.
Пишу й навчаюся писати,
люблю помріять, недоспати,
пишу про те, що розумію,
хоч досконало ще й не вмію,
завжди пишу, що добре знаю,
що розумію й відчуваю...
Тепер пишу і в Клуб Поезій.
й не маю я зовсім претензій,
до тих, хто вірші не читає,
бо ж кожен свою думку має.
Своє пишу і те читаю,
що мої друзі написали.
Радію віршам їх і прозі,
бува й зі смутком на порозі.
Я вже не можу не писати,
не можу без писання й спати...
Ось так живу, вчуся писати,
щоб щось хороше відчувати,
забуть про страхи свої й болі,
і наповнятися любові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2017
автор: геометрія